У суботу, о 17.00 на Майдані Незалежності відбудеться мітинг об’єднаної опозиції – “Нашої України”, БЮТ та громадянського руху “Народна самооборона”. Мітинг проходитиме під гаслом «Геть зРаду!». Про це повідомив заступник голови Центрвиконкому партії “Наша Україна” Ігор Жданов.

Жданов повідомив також, що підготовка до мітингу розпочалася кілька днів тому: “Вчора в офісі “Нашої України” відбулося засідання організаційної групи з підготовки акції “Геть зРаду!”, на якому були присутні представники БЮТ та “Народної самооборони”.

План мітингу наступний:

17.00 - виступатимуть відомі українські гурти та виконавці – “Тартак”, "Мандри", Марічка Бурмака та інші.

19.00 - виступи лідерів об’єднаної опозиції – Юлії Тимошенко, В’ячеслава Кириленка, Юрія Луценка.

Головна тема виступів політиків - політична й конституційна криза в державі, необхідність позачергових парламентських виборів.

Ігор Жданов також зазначив, що заявки про проведення суботньої акції “Геть зРаду!” були подані до столичної міськдержадміністрації та МВС завчасно.

Нагадаємо: юридичне управління "Нашої України" днями оприлюднило висновок про те, що Президент України Віктор Ющенко має право розпустити нинішню Верховну Раду.

“За останній місяць до юридичного управління партії зросла кількість звернень громадян України з приводу можливості юридичного захисту їх конституційного права на здійснення влади шляхом участі у виборах”, - повідомив керівник юридичного управління “Нашої України” Валерій Карпунцов.

Він зауважив, що, оскільки юридичне управління не має можливості кожному дописувачу відповісти персонально (а подібних звернень набралося вже кілька сотень), управління надало узагальнене роз’яснення.

Отже, відповідно до ч.6 ст.83 Конституції України у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Однозначно “узгоджена політична позиція” може бути тільки у політичної сили, яка в парламенті представлена відповідною фракцією. Народний депутат України є носієм особистої суб’єктивної політичної позиції - і не більше. Відповідно, окремо взятий народний депутат України не може бути суб’єктом формування коаліції.

Тобто, виходячи із буквального розуміння цієї норми Основного Закону, передбачається, що суб’єктами, які можуть сформувати коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України є виключно депутатські фракції. Натомість, народні депутати України не можуть самостійно сформувати парламентську коаліцію, оскільки в Конституції України йдеться саме про коаліцію депутатських фракцій, а не про коаліцію народних депутатів України.

Тому, оскільки народний депутат України може входити до складу коаліції депутатських фракцій лише як член певної депутатської фракції, а не як самостійний суб’єкт, то народний депутат України – член депутатської фракції, що не є суб’єктом коаліції - не може увійти до складу коаліції, оскільки в силу вимог Регламенту Верховної Ради України (ч.2 ст.59) він не може увійти до складу іншої фракції, окрім депутатської фракції тієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком якої його обрано, а значить, не може увійти і до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Таким чином, входження до складу коаліції депутатських фракцій народних депутатів - членів депутатської фракції, що не є суб’єктом коаліції, свідчить про порушення статті 83 Конституції України під час формування коаліції, а отже – про її нелегітимність.

Окрім того, вбачається, що, оскільки відповідно до ст.83 Конституції України суб’єктом коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді може бути виключно депутатська фракція, можна дійти висновку, що до складу коаліції повинні входити всі без виключення члени цієї фракції.

Невходження хоча б одного народного депутата України – члена фракції, що увійшла до коаліції – означає неправомірність входження до коаліції і всієї цієї фракції.

Конституція Україна передбачає механізм політично-правової відповідальності та захисту народного волевиявлення, а саме відповідно до частини другої статті 90 Конституції України та враховуючи диспозицію статті 102 Конституції України Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції.

Президент України, передусім, є главою держави і виступає від її імені, забезпечуючи єдність державної влади, що здійснюється законодавчими, виконавчими та судовими органами.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина; забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави (статті 102, 106 Конституції).

Займаючи найвищий пост у державі, він є єдиним, хто обирається усіма громадянами України, які досягли на момент виборів 18 років, на основі загального, рівного і прямого виборчого права.

Президент України представляє державу як у країні, так і у міжнародних відносинах. Виходячи із міжнародної практики, що склалася, дії, заяви, акції президента не потребують будь-якого посвідчення чи спеціальних повноважень, оскільки Президент діє завжди “ex officio” (лат. за посадою), адже саме він є главою суверенної держави.